Філіальний костел Воздвиження Хреста Господнього та Розп’яття Ісуса було збудовано у 1868 р. Відремонтовано та розбудовано у 1890 р. У той же час було добудовано притвори, які не збереглися до нашого часу.
Костел має зрубну конструкцію, не орієнтований на схід. Інтер’єр однопросторовий без виокремленого з нави пресбітерію, закритий з трьох боків. На фронтальному фасаді - розп’яття. Односхилий гребеневий над навою покритий бляхою, з шестикутною сигнатуркою.
Всередині рівні стелі зі скосом. Необарокова, архітектонічна поліхромія. Органний проспект з 1869 р. Підлога - кам’яна.
У необароковому головному вівтарі XIX ст. розміщене розп’яття XVII ст, яке вважається чудотворним. Інтер’єр також складається з: кам’яного асперсоріуму XIX ст., вітражів ХХ ст., на яких зображені свята Тереза і Мати Божа Ченстоховська, на стіні - ікона із сценою з легенди про віднайдення у цьому місці хреста 1926 р. Та Віднайдення Хреста св. Геленою 1937 р.
У легенді йдеться про те, що костел споруджено у місці, де місцевий селянин виорав фігуру Розіп’ятого Христа. Побачивши фігуру, воли, які тягли плуг, зупинилися і стали на коліна. Побачивши це, став на коліна перед Христом і селянин разом з донькою. Спочатку Розп’яття повісили неподалік на дереві, а коли біля нього почали відбуватися чуда, мешканці вирішили збудувати у цьому місці костел. Звідси бере свою назву село Кленковка, назване так через те, що перед віднайденим Хрестом воли клякнули на коліна.
За потоком з джерела тече вода, яку вважають чудотворною. Спочатку джерело било одразу біля костелу, біля статуї св. Яна Непомука. З часом цілющої води ставало дедалі менше, у чому віряни звинувачували євреїв з Риманова та Івоніча, які брали тут воду. Вважалося, що джерело висохло після того, як у ньому помився один з них.
Фотографія: Krystian Kłysewicz
Цей веб-сайт було модернізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Його зміст є виключною відповідальністю Підкарпатської регіональної туристичної організації і в жодному разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020.