Прухнік - це найкрасивіше дерев’яне містечко Підкарпатського воєводства. Це пов’язано не лише з його архітектурою, але також із надзвичайно мальовничим розташуванням на високому узгір’ї над долиною Млєчки.
У минулому це було приватне місто, засноване у 1436 р. Для навколишніх територій воно виконувало функцію важливого центру торгівлі та ремесел.
В містечку збереглося приблизно 40 будівель, переважно з характерним підтінням, які колись були одночасно житловими будинками, майстернями та торговими точками. Найстарші будинки датуються XVIII ст.
Міське планування базується на середньовічному плані шахівниці, походить з часів заснування міста. Наприкінці XV ст. в містечку був ринок з вулицями, що розпочиналися з кутів, костел, замок та міські вали. На переломі XVIII i XIX ст. забудова складалася виключно з дерев’яних будинків, лише один був частково мурований. На площі Ринок та на кожній вуличці є дерев’яні будинки з підтінням з високими, шпилястими дахами, накритими ґонтом. Спочатку підтіння мали ужитковий характер, оскільки під ними у ярмаркові дні розкладали товари. З часом вони перетворилися на декоративні елементи. Ці будинки будували у зрубній конструкції, а іноді у змішаній балочно-стовповій системі, яку також називали пристовповою. Стіни будинків зроблені з тесаних або напівкруглих колод. Деякі - між стовпами мають балюстради, оздоблені різними візерунками. Стовпи, на яких встановлені аркади, мають різну форму і часто різьблені.
У містечку також варто подивитися: 300-річну будівлю «Галерії під ґонтом», кутові стовпи-обеліски часів татарських набігів, що виконували роль т.зв. звістунів, парафіяльний музей і, щоправда, мурований, але цікавий костел XVII ст.
У Прухніку виріс Мечислав Орлович - видатний краєзнавець та популяризатор туризму.
Фотографія: Krystian Kłysewicz
Цей веб-сайт було модернізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Його зміст є виключною відповідальністю Підкарпатської регіональної туристичної організації і в жодному разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020.