Греко-католицька церква св. Архангела Михаїла

Місцева церква є цікавим поєднанням архітектури епохи найбільшого впливу латинізації на уніатську церкву в Галичині з «давньоруською» стилізацією на перетині XIX i XX століть.

Будівля самої церкви дводільна (всередині вона зберігає традиційну тридільність), накрита дахом з одним гребенем. Це нагадує дерев’яні барокові церкви. Тим не менше, його закінчення трьома великими бароковими куполами з ліхтарями нагадує символічну конструкцію традиційної тридільної церкви.

Храм був побудований в 1843 році на місці старої будівлі. Після депортації місцевого греко-католицького населення його переобладнали для потреб римо-католицької громади. Сьогодні можна помилуватися відновленим храмом, в який вдихнули нове життя.

Храм орієнтований на схід, зрубної конструкції, внутрішньо тридільний, із закритим з трьох сторін пресбітерієм. З його двох боків – пастофорія з обох боків накрита тим самим дахом. Над притвором є невеличка кімната. Архітектурним близнюком цього храму є церква в сусідній Лип’ї.

Її інтер’єр прикрашає фігуральна, орнаментальна та ілюзіоністська поліхромія, що нагадує мармур. Авторами поліхромії, створеної на початку ХХ століття, були: Казімєж Шпетковський та Рудольф Каменський - художники з Перемишля. Над навою розташоване неглибоке циліндричне склепіння.

Інтер’єр переважно датується XIX ст. Іконостас XIX століття демонтували, а його елементи розвісили на стінах. У пресбітерії знаходиться ряд апостолів і свят, а також Таємна вечеря. Тут також є дві помісні ікони: Богородиця Одигітрія та Христос-Вчитель, що походять із давнього іконостасу. Престол з кивотом під різьбленим поліхромним балдахіном.

Поруч із церквою знаходиться дерев’яна дзвіниця. Оригінальна, мурована дзвіниця не збереглась до наших часів. Її розібрали в 2006 році.

В Брижаві народився та помер Микола Мазурек (1908–2008), столяр, скульптор, художник, майстер з виготовлення скрипок, музикант і поет. Його могила знаходиться у верхній частині церковного кладовища. Роботи художника можна знайти в музеях  Сянока, Жешува та Нового Сонча.

Фотографія: Krystian Kłysewicz

Фотогалерея