Філіальний костел Святої Трійці (т.зв. Плотогінний)

Інший улянівський костел Святої Трійці розташований на кладовищі приблизно за пів кілометра від парафіяльного костелу. Він був побудований у 1690 р. на пожертви Єнджея Замойського та мешканців, переважно місцевих плотогонів, через що його називають плотогінним костелом. У 1742 р. його було відремонтовано та реконструйовано, збільшивши притвор.

Костел перебудовували і ремонтували у 1859– 1860 та  1979–1980 роках. Під час останнього ремонту були віднайдені фрагменти поліхромії кінця XVII ст. 29 березня 2002 р. у Великодню п’ятницю вона, на жаль, згоріла. Під час пожежі було знищено інтер’єр храму. Костел відбудували в 2002-2005 роках.

Це однонавна будівля зрубної конструкції, споруджена з деревини модрини. Пресбітерій з бічною ризницею менший від нави, закритий з трьох боків. З фронтального боку добудовано притвор з двома оригінальними вежами. Над головним входом встановлено ікону Святої Трійці. Дах накритий ґонтом. Його увінчує восьмикутна сигнатурка. Всередині стеля у вигляді циліндричного склепіння, що базується в наві на двох стовпах. Хори опираються на колони, з пізньобароковим органом кінця XVIII ст.

На веселковій балці - Розп’яття XVIII ст. Пізньобарокова ілюзіоністична поліхромія XVIII ст. була перемальована в 1866 р. На ній зображено сцени зі Старого та Нового Завіту, сцени смерті Святого Йосипа та воскресіння Лазаря. Головний вівтар та амвон - пізньобарокові XVIII ст. Два бічні вівтарі - барокові кінця XVII ст.

Мурована огорожа з дзвіницею датуються 1899 р.

Фотографія: Krystian Kłysewicz

Фотогалерея