Парафіяльний костел св. Миколая

Перша згадка про парафію в Люблі датується 1277 р. Місцевий костел св. Єпископа Миколая було збудовано в половині XV ст. Миколаєм Гротом, абатом цистерціанців в Копшивниці. У 1793 р. до костелу добудували вежу. Вона була зруйнована в результаті воєнних дій в серпні 1944 р. Вежу разом з огорожею реконструйовано у 1995 р.

Костел кілька разів ремонтували, зокрема в 1778, 1838, 1862, 1922 роках і після Другої світової війни. Чергові ремонтні та реставраційні роботи розпочалися у 2003 р., завдяки їм храму повернули первинний вигляд.

Всередині знаходяться барокові вівтарі 1709 i 1769 років. Особливу цікавість викликають ікони: готичні «Божого Милосердя» на вівтарі з лівого боку половини XV ст., дві пізноготичні в головному вівтарі, на якому зображені Мати Божа з Дитям, як Королева Ангелів, та патрон костелу св. Миколай, а також ікони св. Анни з Марією та Дитятком і св. Йоакима у вівтарі з правого боку.

У лівому вівтарі розміщений пізньобароковий антепедій із зображенням Ісуса у терновому вінку та смерті св. Єпископа Станіслава. На веселкові балці бароковий хрест XVII ст. та підсвічники у формі рококових ангелів.

Цікавим є рококовий амвон 1778 р. та сповідальниця другої половини XVIII ст. Найцінніша скульптура в костелі - це фігура Непорочного Зачаття Матері Божої XVIII ст, яка репрезентує італійське бароко. Поліхромію відновлювали кілька разів у XIX i XX ст. Старі органи датувалися XVII ст., а сучасні походять з 1962 р.   

На південній стіні вежі дзвіниці розміщена голова Ісуса, яка є пам’яткою про незвичну подію. Під час обстрілу Люблі у січні 1945 р. вибухом було знищено хрест, проте голова Ісуса вціліла і застрягла в стіні.

В дзвіниці поруч з костелом знаходиться готичний дзвін кінця XV ст.

Фотографія: Krystian Kłysewicz

Фотогалерея