Парафіяльний костел св. Дороти

Костел св. Дороти в Тшциниці збудований в 1551 р. Це підтверджує дата, вирізана на перемичці, яка повторюється на лівому відкосі південного порталу. У 1857 р. збудовано каплицю Матері Божої з двоповерховою вівтарною частиною.

Костел - готичний, однонавний, орієнтований на схід, зрубної конструкції зі з’єднаннями в замок, критий чопом. Стіни з тесаної ялицевої деревини встановлено на дубовому фундаменті. Вікна нави та пресбітерію вирізані у формі ослиного хребта. Вежа стовпово-каркасної конструкції з ізбицею, яка завершується гострокутним куполом, оточена відкритими суботами.

Дахове в’язання має типові для готичного стилю перемінні з’єднання. Спочатку костел мав два входи: з заходу та з півдня. Південний портал замінено вхідною аркадою до каплиці Матері Божої. На двохстворчастих дверях  XV ст. у західному порталі збереглися готичні ковані елементи.

Всередині костелу збереглася цінна поліхромія - ренесансна XVI ст. i маньєрестична XVII ст. Найцінніші елементи убранства це: головний вівтар та два бічні вівтарі XVIII ст., амвон другої половини XVIII ст. органи рубежу XVII i XVIII ст., готична група Страстей Господніх на веселковій балці XIX ст. i надгробок Станіслава Яблоновського, увінчаний урною у формі античної вази 1806 r. Ренесансна поліхромія, зокрема, 4-метрове зображення св. Кшиштофа на північній стіні нави. Маньєристична поліхромія в пресбітерії Страшний суд, постаті ангелів зі Страстями Христовими на східній частині нави та Христос на парапеті хорів.

Біля костелу стоїть скульптура Матері Божої 1994 р. і два старі дуби.

В Тшциниці також знаходиться садибний комплекс, який утворюють: дві одноповерхові прибудови на перелому XVIII i XIX ст., оранжерея з вежею 1907 р., флігель та зерносховище  XIX ст., фрагмент стіни стодоли з сонячним годинником XIX ст., парк та огорожа з ворітьми перелому XVIII i XIX ст.

Також варто оглянути кладовище часів Першої світової війни.

Сьогоднішня Тшциниця відома як Карпатська Троя. Археологічний скансен з такою назвою виник у місці, де розкопали одне з найдавніших городищ у Польщі під назвою Королівських валів, початки якого датуються бронзовим віком.  

Фотографія: Krystian Kłysewicz

Фотогалерея