Парафія в Ченстохові має давні традиції. Місцевий костел був збудований у 1936–1939 роках за проектом Богдана Третера. Він споруджений у т.зв. Підляському стилі, присутньому у ландшафті Галичини завдяки Станіславу Віткевичу - батькові Віткація. На той час цей стиль претендував стати національною ознакою польської дерев'яної архітектури. Будівництво храму підтримав Антоні Країнський, власник місцевого маєтку. Своїм виглядом костел, споруджений з деревини місцевої модрини, завдячує місцевому тесляреві із Небоцка - Владиславу Мицку.
Храм має прямокутний переріз із закритим з трьох боків пресбітерієм. Інтер’єр розділений на три нави. Також навколо пресбітерія було створено прохід, який служив ризницею. Уся будівля накрита двосхилим дахом, покритим ґонтом, увінчаним трикутним фронтоном із заходу та трьома даховими схилами зі сходу. На гребені даху - неоготична башта з сигнатуркою. Зовні стіни костела обшальовані дошками, які на кінцях декоративно обрізані у вигляді трикутника.
Всередині стіни, стеля і підвіконня покриті декоративною вагонкою. В головній наві знаходиться вівтар ХХ століття з іконою Матері Божої Ченстоховської. В навах бічні вівтарі: Ісуса і св. Станіслава Костки з дерев’яними скульптурами. На веселковій балці розміщені Страсті Христові. Люстра ХІХ століття походить з двору Країнських.
Біля костелу встановлена кам’яна, виготовлена з сірого піщаника фігура Матері Божої 1880 р., виготовлена і встановлена за пожертву Анелі Країнської. Її було встановлено в саду в Германовіцах. Після закінчення військових дій Першої світової війни скульптуру реставрували і встановили в двірцевому парку в Яблонці. З нагоди 50-річчя утворення парафії скульптуру Марії перенесли і встановили біля костелу.
В селі також знаходиться маєток, який датується XVIII століттям, оточений ландшафтним парком з пралісом.
Фотографія: Krystian Kłysewicz
Цей веб-сайт було модернізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Його зміст є виключною відповідальністю Підкарпатської регіональної туристичної організації і в жодному разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020.