Церква Різдва Богородиці була збудована в 1849 р. на місці колишнього дерев’яного храму. Це була філія греко-католицької парафії в Стубні. Після депортації місцевого українського населення в 40-их роках ХХ ст. вона була спустошена, а потім використовувалася, як зерносховище. З 1971 р. виконує функцію філіального римо-католицького костелу парафії в Стубні.
Церква тридільна, зрубної конструкції, з пресбітерієм, закритим з трьох боків, з ризницею, добудованою з півночі. Стіни нави дещо вищі за пресбітерій і бабінець. Церква накрита кроквяним дахом з різною висотою крокв. Над пресбітерієм - п’ятисхилий дах, над навою і бабінцем - двосхилий, над ризницею - навісний. На гребені даху нави розташована сигнатурка. Стіни обшальовані вертикальним дошками. На половині їх висоти розташований карниз, оббитий бляхою.
Всередині на стінах збереглася фігуральна та орнаментальна поліхромія. Іконостас 1900 р. зі Стібенця у 90-их роках ХХ ст. з Музею-Зам ку в Ланцуті передали у нову греко-католицьку церкву в Мокрому.
Поруч з церквою стоїть дерев’яна дзвіниця стовпової конструкції, споруджена в половині XIX ст. На дзвіниці - псевдоізбиця з відкритою стовповою галереєю. Дзвіниця накрита шатровим дахом кроквяної конструкції, з т.зв. королем. Фундамент вежі має карниз, обшитий бляхою. Усі поверхні стін обшальовані дошками.
В гміні Стубно, неподалік від Стібенця розташоване велике село Кальників. Це єдине українське село в Польщі, населення якого не було примусово виселене в 40-их роках XX ст. Це сталося завдяки місцевому римо-католицькому отцю, який видав усім підроблені римо-католицькі метрики про хрещення. Таким чином він врятував село тоді, коли влада здійснювала депортацію на підставі віросповідання, а не національності.
Фотографія: Krzysztof Zajączkowski, Підкарпацька регіональна туристична організація
Цей веб-сайт було модернізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Його зміст є виключною відповідальністю Підкарпатської регіональної туристичної організації і в жодному разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020.