Церковний комплекс: греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці

Наукові дослідження вказують на те, що церкву  Покрови Пресвятої Богородиці збудовано найімовірніше в XVII або XVIII ст. Сьогодні вона виконує функцію філіального римо-католицького костелу парафії Матері Божої Втіхи в Корчовій. Її теперішній вигляд - це результат перебудови у XIX ст.

Це тридільна церква зрубної конструкції, збудована на основі у формі прямокутника, з восьмикутним барабаном над навою, накрита шатровим дахом з невеликим куполом. Решта дахів - двосхилі, з різним рівнем крокв, покриті бляхою. Широкий карниз, спертий на балках, на половині висоти стін утворює суботи. З півдня прибудована ризниця, з заходу - притвор. Портали та віконні відкоси 1733 року вирізані у формі ослиного хребта з різьбленими орнаментами. На південних дверях у наву і дверях до ризниці - декоративні , масивні ковані замки XVIII ст.

 Стіни нави оздоблені фігурально-орнаментальною поліхромією рубежу XIX i XX ст. Багате убранство інтер’єру складається зокрема з: іконостасу, створеного між XIX i XX ст., двох бічних вівтарів XVIII ст., головного вівтаря поч. XX ст, ікони Пієти XVIII ст. та процесійного хреста XVIII ст.

 Поруч з церквою стоїть дерев’яна дзвіниця стовпової конструкції XVIII ст.

 У 1852-1870 роках священником у місцевій, греко-католицькій парафії був Михайло Вербицький - автор музики до пісні «Ще не вмерла Україна», яка зараз  є державним гімном України. Він був похований на церковному кладовищі. Члени львівського академічного хору «Бандурист» фондували кам’яний надгробок у вигляді ліри, який був встановлений на могилі Вербицького.

В легенді розповідається, що церква колись стояла в містечку Дорпати, яке повністю спалили татари у 1672 р. Вцілів лише присілок Гаки, який з часом стали називати Мельниками, а згодом Млинами. Містечка уже не відбудували, а церкву волами перетягнули у Млини на місце, де вона знаходиться і сьогодні.

Фотографія: Krzysztof Zajączkowski, Підкарпацька регіональна туристична організація

Фотогалерея