Греко-католицька церква св. Василія Великого

Церкву св. Василія Великого в Поздзячі (Лешні) збудовано у 1737 р. на місці давнішого храму. Після депортації місцевого українського населення в 40-их роках XX ст. вона була спустошена. У 1957 р. церква перейшла під юрисдикцію Римо-католицької церкви і отримала назву Непорочного зачаття Діви Марії.

Храм орієнтований на схід, зрубної конструкції, тридільний, з крилосами в наві. Пресбітерій, закритий з трьох боків, з циліндричним склепінням. Дах над храмом - кроквяний, п’ятисхилий. Нава на основі у формі квадрату накрита сферичним восьмикутним куполом, розташованим на барабані з ліхтарем у завершенні. В основі барабану навісні дашки. Нартекс накритий двосхилим дахом. Карниз спертий на рисях (храм) і стовпах. Крилоси низькі, на основі у формі прямокутника, під навісними дахами.

Оригінальний іконостас було перенесено в Музей народної архітектури в Сяноку та встановлено в церкві з Грузової. Під час останніх ремонтів оригінальний головний портал (з написом, що містив дату) вирізали, стіни всередині  оббили вагонкою, а ґонтовий дах замінили бляхою.

На території церковного подвір’я - пошкоджені старовинні кам’яні надгробки. Поруч з церквою була дерев’яна чотирибічна дзвіниця XVIII ст. з дзвоном XVI ст., яка завалилася в 2000 р. Зараз там розташована сучасна, металева, невелика вежа.

Неподалік старовинної парафіяльної церкви, біля сільської дороги, розміщена дерев’яна греко-католицька каплиця  Святої трійці, збудована в 1858 р., яка станом на сьогодні функціонує як парафіяльна греко-католицька церква.

У 1977 р. українську назву місцевості Поздзяч змінили на Лешно. У час, т.зв. Першої Солідарності (1981 р.) було повернуто стару назву. Проте через кілька місяців, на вимогу місцевих мешканців, Поздзяч знову назвали Лешно.

Фотографія: Krystian Kłysewicz

Фотогалерея