Комплекс колишнього мисливського палацу

Мисливський палац в Жуліні датується 1872 р., коли власник ланцутського маєтку Роман Потоцький розпочав будівництво мисливської садиби у т.зв. Курортному стилі (швейцарсько-тирольському).

В її склад входили палац, павільйон та будинок біля брами, розташовані посеред парку, площею 9 га, до якого вела існуюча до сьогодні модринова алея. Розбудову мисливського комплексу розпочали в 1890 р., добудувавши офісне, холодильне приміщення та кухню. Через деякий час спорудили стодолу зі стайнею. Також добудовано мурований будиночок для сторожа, в якому окрім охоронця, періодично проживав садівник.

Палац споруджено з деревини модрини, нешальований , з обшитими дошками кутами. Зверху своєю формою він нагадує літеру Т. Будинок частково двоповерховий. У північній та південній частині - одноповерховий, накритий кількома двосхилими дахами. На них розміщені декоративні комини та вежа з галереєю.

До сьогодні збереглося архітектонічне оздоблення. Всередині палац має багате убранство: віконна та дверна столярка, вагонка, декоративні стелі, печі та каміни, ковані балюстради та шафи для бібліотек.

Під час Першої світової війни в палаці діяв австро-угорський польовий госпіталь. Військові дії призвели до низки збитків, що вимагало значних витрат на його відновлення після закінчення війни.

На території парку розбито клумби та поле для гольфу.

У 1944 році найцінніші елементи убранства палацу були вивезені в Ланцут. На сьогодні палац є частиною Музею-замку в Ланцуті.

Комплекс розташований у лісі, що є залишками Сандомирської пущі. Тут розташований природний заповідник «Видже», який охороняє, серед іншого насадження польської модрини.

Фотографія: Karolina Kiwior

Фотогалерея