Szlak Architektury Drewnianej
EU founding
Контраст:
Domyślne kolory Wersja żółta Wersja czarno biała Wersja czarno zółta
pl en ua
Szlak Historycznych Receptur

Bystre

Старовинна греко-католицька парафіяльна церква св. Архангела Михаїла

Перша згадка про функціонування церкви в Бистрому датується 1607 р. Теперішній храм Архангела Михаїла споруджено в 1901-1902 роках. Після 1951 р. храм був спустошений. Незважаючи на старання вірян римо-католицького визнання, їй не повернули первинної функції. Періодично тут відправлялися нелегальні богослужіння.

У 1951 р. в церкві ще було убранство. Згодом його частково вивезли, а частково розікрали. У 1962 р. цінні експонати, що залишилися, перевезли в сховище ікон в Ланцуті. Забрано частину іконостасу, ікони XVIII ст., та численне церковне начиння. Залишилися лише рама іконостасу, підставка вівтаря та ківот.

На початку 90-их років обговорювалося перенесення церкви до Сянока з використанням, як парафіяльної греко-католицької церкви. Проте завдяки старанням Бещадського відділення Товариства охорони пам’яток, які опікуються храмом, вона залишилася на місці.

Храм дводільний, орієнтований на схід, зрубної конструкції. Це класичний приклад українського історизму - проекту концепції Василя Нагірного. Пресбітерій закритий з трьох боків, з двома ризницями. З боків від головної нави - дві бічні нави, що відсилають до крилосів. Усю споруду увінчують восьмикутні куполи, оббиті бляхою, з ліхтарями. Увінчані куполами з ліхтарями також бічні нави. Навколо будівлі - карниз. Передсінок на основі у формі квадрату з хорами вгорі, розміщеними навколо нього схоже, як і навколо південної частини нави.

Всередині розміщується колекція хрестів та церковного начиння зі зруйнованих бещадських кладовищ і церков. Перед головним входом розташовувалася надгробна плита, встановлена як сходинка, що, очевидно, походила зі старого церковного кладовища, або, що більш правдоподібно, це була надгробна плита, яка знаходилася в старій церкві, що після будівництва нової опинилася за її межами.

Поруч з церквою мурована двоповерхова дзвіниця 1939 р. Під час війни один з дзвонів, найбільший, заховали під підлогою вівтаря. Інші забрали у 50-их роках. XX ст. Захований дзвін був віднайдений у 1993 р. і зараз знаходиться в Міхновці.

 

Фотографія: Krystian Kłysewicz, Honorata Stanisz

Фотогалерея




Szlak Architektury Drewnianej Szlak Architektury Drewnianej Szlak Architektury Drewnianej

Цей веб-сайт було модернізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Його зміст є виключною відповідальністю Підкарпатської регіональної туристичної організації і в жодному разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу, ОУ або Спільного технічного секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 -2020.